o4kulyari

Рік у Берліні

Сьогодні закруглився наш перший річний цикл у Берліні.
Тепер ми знаємо, що таке берлінська весна, літо, осінь і зима.
І у всі пори року Берлін чудовезний.

Сьогодні згадували з чоловіком, як ми приїхали надвечір 9 квітня 2013, трохи розгублені, але в перечутті нового.
Тоді я не усвідомлювала, що це прям переїзд, а сприймала це як відпустку. Тому і речі ми взяли з України, як на відпустку. Оце весь наш багаж :)
Untitled

Перші пару тижнів ми жили у квартирі, що її нам зняла Льошина робота.
Звідти ми потроху робили вилазки у новий світ: реєструвались, відкривали банківські рахунки, проходили купу бюрократичних випробовувань, що їх мусе пройти кожен іноземець.

Тут у Німеччині змінився мій образ життя.
Collapse )
o4kulyari

Marlen Haushofer - Die Wand (Стіна)

Ця книжка - на 100% моя. Я це одразу зрозуміла, коли ми її шматок на літкурсі тамтого місяця читали.
Це як Робінзон Крузо, тільки головний герой - жінка. І дія відбувається в австрійських Альпах.
Я її починала повільно і розмірено читати, а зі вчора обіда до сьогоднішнього обіда (з невеличкою перервою на сон) взяла й проковтнула.
Давно я так книжки запоєм не читала (а німецькою - точно ніколи!).

Завязка така: 40-річна жінка їде відпочивати до своїх друзів у мисливський будиночок. Одного дня друзі йдуть по справах у село неподалік і не вертаються. Наступного дня вона пробує їх шукати - і натрапляє на стіну, прозору типу скляну. За стіною село, де жодного натяку на шось живе, і вона сама залишилась у горах. З нею хіба мисливський пес друзів. У такій дивній незрозумілій ситуації вона, міська жителька, мусить забезпечити себе їжею, дровами на зиму, пробує вирощувати трохи картоплі, що залишилась у будинку, вчиться стріляти дичину і спостерігає за погодою.
Багато написано про її відносини з псом та іншими тваринами (не буду спойлити). Багато про самотність.
Думаю, книжка так мене зачепила ще тому, що я теж зара більшою частиною одна десь хожу (по місту, правда), вигадую собі завдання, купляю їжу та дрібниці до хати, і мрію про собаку :)
Написана вона дуже легкою і зрозумілою мовою і з не дуже довгими реченнями. Для тих, хто вчить німецьку - те що треба.
В інеті є переклад російською.

Ця найвідоміший роман Марлен Хаусхофер, він отримав купу всяких премій. І, наприклад, вікіпедія пише, шо нобелевська лауретка Ельфріда Елінек була так ним захоплена, що цитувала десь у своїх творах.
У 2012 цей роман екранізували і я тепер дуже мушу його терміново подивитись!
o4kulyari

(no subject)

зашли ми з чоловіком у італійське кафе перекусити.

офіціант: отже, ви замовили то-то й то-то і latte macchiato, ой тобто мільхкафе.... а куртки ви можете... ееее.... сюди повісити. Як це по-вашому буде?
я: гиги, "по-нашому" то вроді Haken (крючок)

уявляю собі, як він потім дзвоне дружбану в рим по скайпу і ділиться:

- а знаєш, amico, як вони наше latte macchiato називають?? Мільххххькафе!
а pizza?? Фламмкухен!
o4kulyari

Lust auf Literatur

Вчора закінчився мій літературний курс "Lust auf Literatur". Я його практично випадково знайшла в списку VHS (Volkshochschule - то типу державні курси, дуже дешеві). Цей курс тривав 8 тижнів, щопятниці. Веде його (раз на рік, протягом вже декількох років) справжній німецький письменник Норберт Мюллер.
Ідея така: ми отримували ксерокси шматків німецькомовних романів, есе чи оповідань, десь по 20 сторінок, читали їх вдома, а потім на занятті обговорювали (2,5 години). І це виявилось тааааак цікаво! (Але зі сторони мови канєшно мені дуже складно, часом мусила мовчати, бо не знала, як думки виразити). Цікавості додавало те, що люди там були з різних континентів, країн і різних вікових груп. Наприклад, одній з учасниць, німкені Бригіті, вже десь поза 70, вона при цьому дуже активна, весела і відкрита. Розказувала нам, як воно жилось у Німеччині раніше, і чи правда було те, що в книжках того часу писали. Я якось іншими очами на Німеччину дивитись почала. А ще однією учасницею виявилась (випадково!) моя жж-френд natuhes :)))

photo 2

Педантично склала список обговорених книжок. Зірочкою відмічені ті, які більш-менш зрозумілою мовою написані, і до яких я можливо доберусь.
Collapse )
o4kulyari

Моя нова розвага: вакуумний пакет

Відкрила для себе вакуумні пакети (1 шт. поки що).
Раніше чула про них, але мені все здавалось, що то хитра система, і що тре спеціальний відсмоктувач купляти.
Виявляється, що з вакуумуванням прекрасно пилосос справляється.
На упаковці написано, що такі пакети захищають від пилюки, вологи і молі. Ну й економлять місце.

Collapse )

Тепер мені дуже цікаво, що буде з тими речами потім? ковдра розкукожиться?
Хтось таке пробував?
o4kulyari

schtzngrmm

Є в Австрії поет-експериментатор Ернст Яндль, вірші якого краще чути ніж читати.

Оце в сабжі schtzngrmm - це назва його чи не найвідомішого вірша. Він тут мав на увазі слово Schützengraben (так це слово на віденському діалекті звучить, означає "окопи"), у вірші йдеться про Першу Світову війну, і слова - то звуки війни.
Дивіться, як він його читає (о, ця прекрасна милозвучна німецька мова!):

Collapse )
убью

Крым. Вести с полей. Мнение относительно молодых руководителей среднего звена.

Друзья, мы тут вроде как с вами собрались к России присоединяться? У меня к вам несколько риторических вопросов назрело в связи с такой перспективой. Ката не будет.

Первый из них – сотрудники крупных и средних украинских компаний с головными офисами в Киеве, Днепре, Донецке ect. – вы уже придумали, где будете работать? Чем вы будете кормить свои семьи минимум полгода, пока будете искать себе работку мойщика полов?

Почему мойщика полов – потому что да, как вы и мечтали – к нам придут российские компании. А придут они со своим «правильным» менеджментом верхнего и среднего звена. Вы, с вашим украинским опытом и таким же образованием, как то вообще не нужны «Мегафону» и прочим мегабрендам. Также как и мелким компаниям, нынешние сотрудники которых просто захотят жить в Крыму, с благодатным климатом.

Кстати, это говорит о том, что арендные платы за ваше съемное жилье, особенно в Симферополе и Севастополе, подорожает в разы. Российскому менеджменту нужно где то жить. Пока поднакопят на покупку квартирки – будут снимать те квартиры, в которых сейчас можете жить вы. Вернее – можете себе позволить. А завтра не сможете.
На самом деле – мойщики полов – отличная перспектива. Объясню почему – российские компании на первых порах будут «лить» в Крым инвестиции – а это стройки, расширения и тыды. И привет, татжикские гастарбайтеры! Готовые работать за копейки, очень работоспособные, смены по 12 часов. Они тоже снимут ваше съемное жилье за бОльшие деньги, а хозяева наплюют, что в однушке обитает 8 человек. Им, безработным хозяевам, тоже надо выживать. Так что, друзья, пьем витамины, готовим свои не самые уже юные организмы к непомерным физическим нагрузкам. Возможно, выживут "офшорщики". Но скорее всего нет. Офисы симферопольских или севастопольских "офшоров", практически не напрягаясь, переедут буквально на 300-400 км.

Это всего лишь небольшой аспект нашего торжественного присоединения. Кстати, ваши юные сыновья будут служить в Российской армии – армии страны, которая всегда имеет горячие точки. И посылать туда она будет солдат из дотационного Крыма.

Знаете, я могу понять поколение наших родителей, для которых Мск была столицей. Они просто забывают, что историю нельзя повернуть вспять. Это утопия, которой поддался Гетсби)) Никогда они не получат той страны, в которой жили. Но это их заблуждение, которое хотя бы имеет право на жизнь. Ваша утопия вообще не ясна, честно.

Я прошу репост, впервые прошу. Срач в комментах не разводите, ок? Это моя обоснованная позиция. Вступать в полемику не готова. Кто согласен - репост и +100 в карму.
o4kulyari

Все, что я знаю об украинском языке

Украинским языком я осмысленно заинтересовалась классе в 11. Не помню почему. Вдруг накрыло.
У нас в зале стоял шкаф с застекленными дверцами, а там в два ряда украинские книги. Я ничего не знала об авторах, и меня отпугивали однотонные суровые обложки с тиснеными надписями. Вытащила наобум - оказалось про Ярослава Мудрого. Ооочень тяжело мне давалось, но осилила. И потом прочитала остальные два тома этого автора (к сожалению, не помню имени) - про Владимира Великого и.. княгиню кажется Ольгу.
Collapse )
o4kulyari

Посол України в Німеччині:

Розшифрувала зі свого відео пряму мову посла України в Німеччині Павла Клімкіна сьогодні під час демонстрації коло нашого посольства у Берліні.
"Я закликаю всіх допомогти тим, хто сьогодні в Україні. Ми зі свого боку теж це робимо. Тим, кому зара потрібна допомога і хто стоїть зараз там, де холодно і, головне, дуже складно. І теж закликаю, щоб тут, у Німеччині, нас зрозуміли і зрозуміли в Україні. Кожен має шанс і повинен щось для цього зробити. Я вважаю, що Німеччина, як рушійна сила Європейського Союзу, може зараз допомогти стабілізувати ситуацію і може відіграти (вже відіграє, але може відіграти ще більшу) роль для початку стабілізації і потім для кроку вперед.
Я завжди на стороні народу. Я це завжди казав і, якщо ви памятаєте, коли були перші дні Майдану, я перший сказав, що шкодую особисто, що не підписано Угоду про асоціацію. Це завжди була моя позиція. І я ніколи від неї не відмовлявся.
Я засуджую все насильство, яке відбувалось останніми днями. Я вважаю, що якщо ми це не припинимо, то ми будемо жити не в тій Україні, в якій ми хочемо... І крім того, як ви знаєте, канцлер Німеччини зараз зустрічається з президентом Франції і державним секретарем США з метою обговорення ситуації в Україні.
Завтра буде позачергове засідання міністрів закордонних справ ЄС, присвячене Україні. І я сподіваюсь, що ті рішення, які будуть там прийняті, дуже нам допоможуть. І сам над цим теж працюю."