?

Log in

[sticky post] Верхній пост

Привіт, мене звати Іра.
Я родом із Сімферополя (Крим), але наразі живу у Берліні.
Про своє життя тут пишу за тегами deutschland і німецьке життя.
Пишу типу українською, але російську теж понимаю.

про що я тут пишуCollapse )

Рецензія на одну книжку

Оце книжку навіщось прочитала. З найдибільнішим сюжетом ever.
Сюжет зара розкажу, але ви не переживайтк за спойлери, все одно навряд чи її колись переведуть українською, бо головного героя звати мєсьє Perdu (для друзів - Perdito), хоча ми ніколи не можемо точно знати, як воно по-французьки вимовляється..

20 років тому цього мєсьє покинула дівчина. І він 20 років страждав і депресував. І от йому вже 50, він нарешті зустрів собі нову симпатичну жіночку і в той самий момент наважився відкрити конверт з прощальним листом від тої старої дівчини. А в тому листі написано, що вона насправді його не кидає, просто в неї рак і їй залишилось жити півроку. І що вона буде чекати і надіятись до останнього, що він до неї приїде (тоже странна ідея). І тут чувак розуміє, що вона його тоді 20 років назал чекала-чекала не дочекалась, бо він боявся лист відкрити, і так і померла не дочекавшись. І його знову криє. Він покидає свою нову симпатичну жіночку, їде куди очі бачуть в road trip і всю книжку пише листи їй, як він страждає і без неї сумує. Під кінець він написав їй лист: давай приїжжай до мене. Вона тудже приїхала і хеппі енд.

Що там прикольно було, то що той road trip був у Провансі. Мєсьє спочатку плив на (власному) кораблику по каналах Сєни, Рони і Луари, потім їхав вздовж лавандових полів і виноградників, а потім чисто по-хемінгуєївські жив у маленькому містечку на півдні Франції, плавав у морі кожен день, засмагав до кольору каштанів, читав книжки, фізично працював, пив вино і їв провансальські смаколики.

В кінці автор дає рецепти тих страв.
На Різдво в Провансі готуєть 13 десертів, це прікольно.
Originally posted by kelpai at День крымскотатарского флага 2014
Мой друг Бага сделал отличный репортаж с празднования Дня крымскотатарского флага в этом году.
Там даже есть фотография тройняшек! И молодоженов! И много флагов :)
Много фотографий простых крымчанCollapse )
А ще зробила таку фотографію. Вона мені чомусь страшенно подобається, але ніякого смислового навантаження не має і я не знаю що з нею робити :) То хай ще тут буде.

Untitled

Rathen - Děčín - Bad Schandau

Вчора в нас був чи не найінтенсивніший день-подорож (ever?). Напів-імпровізація з ідеально підлаштованим (під нас) транспортом.
Якщо потяг - це ПО, а паром - це ПА, то наші пересування виглядали б так:
ПОПОПАПАПОПОПОПАПАПОПО

Це ми вирішили подивитись на Саксонську Швейцарію - національний парк біля Дрездена з пісчаниковими горами.

Одна з найвідоміших атракцій там - скеля і міст Бастай, вони знаходяться коло містечка Rathen, але на іншому березі річки (від станції).
Тому там ходить пором туди-сюда, переправа займає рівно 2 хвилини. Пором розрахований на 300 людей, але пересувається без мотору - за рахунок течії (круто, да?). А щоб його не знесло, він прив'язаний тросом.

Отут його видно, тільки відчалив:поромCollapse )

Загалом місцина виглядає так:
Untitled

Завихрення Ельби так (яка гарна річка!):
Ельба

А міст Бастай так:
Міст Бастай

Поряд з ним для відвідувачів відкрито середньовічне скельне місто Neurathen - на скелях прокладені доріжки і сходи, а внизу прірви-прірви, мені було не по собі.
Neurathen

В якийсь момент Льоша каже такий: поїхали пообідаємо в Чехії!
І ми взяли й поїхали. В Дечин ("столицю" Богемської Швейцарії). Трохи ЧехіїCollapse )

Потім повернулись у Німеччину в Bad Schandau і вирішили там теж погуляти. Там так само тре від залізничної станції добиратись до міста на поромі, але (що цікаво) до міста треба ще хвилин 10 плисти.
І врешті-решт ми сіли там жеж на наш експрес до Берліна.

Мусимо обов'язково цього літа з палаткою в цю "Швейцірію" забуритись. Походити численними пішоходними маршрутами і покататись вздовж Ельби на роверах, або на каяках?
Виклала на флікр ще трохи фоток.

ЛогістикаCollapse )

Що робити з ЖЖ?

Багато моїх френдів за цей тиждень полишили тут свої блоги і переїхали чи то на стенделони, чи на dreamwidth, чи на фейсбук.

(Якщо вдруг хто не в курсі, свинувате керівництво жж - SUP Media - видалило декілька укр. журналів, в яких збирали гроші на укр. армію або перепощували про це інформацію).

Тому я теж довго думала (і продовжую думати), що робити.
Видалятись я поки що не готова.
По-перше, треба продумати, куди все експортнути, щоб залишився зручний доступ (в пдф про всяк випадок вже перегнала - 34 мб тексту:)).
Пішла вже зареєструвалась в дрімвідсі з цим же ніком, але там тре звикнути спочатку. Ніби то той самий жж, але з іншим керівництвом.
По-друге, я ще вірю, що тут все зміниться (це наївно?). Зрештою, я прийшла в жж раніше, ніж СУП! То може хай вони сунуть звідси, а не я? Чи може вони змінять свою позицію і вибачаться?
Єдине що мені шкода, що я платила їм декілька років за платний акаунт. А вони зарази он як ті гроші використовують.

Так що проміжний підсумок такий: відписалась по максимуму від їхніх сервісів і дочекаюсь, поки сплине мій платний рахунок (під весну), а тоді вже щось вирішу: Dreamwidth vs Standalone (фейсбуку нє, бо вони вирішуються за мене, що і кого я хочу читати).
Або може я до того часу взагалі перестану блогувати. Мені й так останнім часом складно щось писати, поки мою країну атакують зомбаки.
Але розумію, що тре відволікатись, вірити у хороше і записувати моменти свого життя собі ж на майбутнє. Для цього, насамперед, цей журнал і існує.

Збирати до купи друзів стало трохи складніше, але не критично.
Для цікавих стендалонів я вже й так деякий час використовую rss-агрегатор Reeder.

А ви що скажете? Які ще є аргументи за і проти?

Boyhood

Фільм про життя одного хлопчика, від 6 до 18 років.
Його знімали протягом 12 років.
Тобто режисер протягом цих всіх років знімав потроху одного й того ж хлопчика і його батьків (їх грали Ітан Хоук і Патріція Аркетт).
Рейтинг на IMDB: 8.9 (круто, правда?)
Фільм йде 3 години.
Там нема ніяких спецефектів, взривів, вбивств і поганих дядьок.
Там є багато щирих діалогів і гарна музика.
Я не знаю, як це вдалось режисеру, але він вхопив відчуття того, як дитина росте і сприймає світ.
За цей фільм він (Річард Ланклатер) отримав Срібного Ведмедя на цьогорічному Берлінале.

Тюрінгські бур'яни

В нас продовжується продовольчий експеримент - Льоша ходить в супермаркет і приносить мамонтів.

Сьогодні це були бур'яни з Тюрінгії. Хтось вумний пішов, накосив трави в полі і запакував гарненько:
photo

А я пішла у словник поповнювати вокабуляр:
- дикий гулявник (wilde Rauke)
- щавель (Sauerampfer)
- деревій (Schafgarbe)
- подорожник (Spitzwegerich)
- зірочник (Vogelmiere)
- фенхель
- мальва
- їстівні квіти дикорослих трав

От ніколи б не подумала, що буду колись на вечерю деревій з подорожником жувати :)
Мууууууу
Мама стоїть вже два тижні в черзі в банк, щоб заплатити податки.
Починала вона з 500 номеру.
На сьогодні вона 8 в черзі!

Алгоритм такий:
1. Складається список всіх 500 людей.
2. Щовечора о 18:00 всі ті люди мають прийти на перекличку на площу коло банку. Іванов? Є! Петров? Є! Хто хоть один раз не прийшов - зі списку викреслюється навіки.
3. На тій перекличці вручну мінусуються ті, хто в цей день потрапив до банку, і всім решта присвоюють нові номера.

Хто вже потрапив всередину, проводить там хвилин 40, тому що приносить заодно квитанції на оплату комунальних, інші квитанції своїх родичів і сусідів.

Ну чи не пиздець?

Фото-майстерклас

Я колись була писала, що liveberlin організовують майстер-клас Олександра Петросяна petrosphotos в Берліні.
І ми з Льошею на нього сходили! Було дуже цікаво, навіть попри те, що я забула картку від фотіка вдома, а в Льоші напівдороги сіли батарейки :)
Льоша натхненний одразу написав пост у свій блог (тадам! в нього є свій блог!), в який він піше раз на рік. Так що це дійсно була подія.
Мені додати нема що, дуже гарно, виважено і розумно все написано. (Льоша, пиши частіше! раз на півроку?)

Олександр Петросян вже теж написав пост про свою подорож у Берлін.

А це Льошина фотка, яка мені найбільше подобається:

Profile

o4kulyari
gvirinko
Ляпавко

Latest Month

January 2015
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by Lilia Ahner